Збільшення груді (грудей): матеріали, які використовуються при цьому

Впродовж історії для збільшення груді (грудей) використовували величезну кількість різноманітних матеріалів. Одним з перших матеріалів, який використовували з такою метою, було скло. З нього виготовляли півкулі, які імплантували в молочну залозу. На сьогодні практично усі матеріали такого характеру вийшли зі вжитку, оскільки не відповідали основним вимогам: абсолютна інертність речовини, а також фізичні характеристики, які б наближалися до характеристик (властивостей) залозистої тканини груді (грудей).

Найбільш поширений метод збільшення груді (грудей) – це операція аугментаційної мамопластики. Цей термін означає імплантацію протеза молочної залози під залозисту тканину чи під м’яз груді (грудей). Перші операції розпочались 1964 року і при цьому використовували імплант (який іноді помилково називають імплантантом), виготовлений із силікону. З того часу використання силіконових імплантів стало «золотим стандартом» для операцій зі збільшення груді (грудей). Імпланти із силіконового гелю вигідно відрізняються від імплантів схожих до них, але заповнених фізіологічним розчином, абсолютною натуральністю при пальпації (дотику), а також відсутністю нерівності поверхні у вигляді горбистості (вузлуватості). Застосування силіконових імплантів для збільшення груді (грудей) та лікування мікромастії (маленька грудь (груди)) не супроводжується розвитком особливих, лише для них характерних, ускладнень. Останні дослідження, які вивчали залежність розвитку аутоімунних хвороб після збільшення груді (грудей) та наявність в організмі силіконового імпланту, таку залежність заперечують.

Три основні відмінності між імплантом для збільшення груді (грудей) з фізіологічним розчином та силіконовим гелем:

• силіконовий імплант характеризується більш натуральним відчуттям;
• імплант з фізрозчином може протікати в області клапана;
• імплант з фізрозчином після імплантування має горбисту поверхню.

Імпланти, наповнені фізрозчином, здебільшого використовують у США у зв’язку з тимчасовим обмеженням на використання силіконових імплантів. Але невдовзі очікується резолюція FDA, яка дозволяє використовувати силіконові протези. Багато американців проходять операцію зі збільшення груді (грудей) у Мексиці, де такі обмеження відсутні. У Європі також використовують силіконові імпланти з цією метою.

• Силікон та парафін вводили безпосередньо в грудь як ін’єкцію. Цей метод більше не використовують у зв’язку з високою ймовірністю виникнення ускладнень: наприклад, гранулем та підвищеного ризику формування рубцевих змін. Багато хто з жінок, що використовували цей метод для збільшення груді (грудей), страждають від розвитку деформації.
• Ін’єкції власної тканини, на зразок жиру, бризжейки (omentum), ліпом – згадуються у медичній літературі, яка розглядає тему збільшення груді (грудей). На жаль, результати таких ін’єкцій непередбачувані. Утворення рубців та деформація – це найбільш частотні проблеми за таких умов. Але, з медичної точки зору, головний недолік такого методу полягає в утворенні мікрокальцифікатів (кристалів кальцію), які ускладнюють діагностику методами мамографії.
• Різноманітні нехірургічні методи, як-от: таблетки чи вакуумне відкачування, також використовували для збільшення груді (грудей). Однак результати, які дають такі способи, – ненадійні та невиразні. У випадках використання методу відкачування, хоч і відбувається незначне збільшення тканин залози, але застосування самого апарату для відкачування є трудомістким та може тривати впродовж довгого періоду.